Усі путівники › Nordland · Новини фюльке · Події
За полярним колом: Лофотени, Вестеролен і узбережжя з горами, що спадають у море.
Інформацію перевірено 10 жовтня 2026 р.
На трасі E6, вище межі лісу, там, де дорога перетинає полярне коло. Поруч — національний парк Сальтфьєллет-Свартісен, де лежить Свартісен (Svartisen); його західна частина — другий за величиною льодовик країни.
Гори, що обриваються в море, пляжі з білим піском і рибальські села: Рейне (Reine) і Гамнея (Hamnøy), Нусфіорд (Nusfjord), Геннінгсвер (Henningsvær) з футбольним полем на острівці. Зупиніться в рурбу (rorbu) — рибальській хатині на палях. У Борзі (Borg) музей вікінгів Lofotr реконструював знайдений тут 83-метровий будинок вождя — найдовший реконструйований будинок вікінгів у світі.
Між Лофотенськими островами й островами Вестеролен (Vesterålen) — вузький фіорд завдовжки 2,5 км із прямовисними стінами й входом завширшки ледве 100 м. Прибережний експрес заходить туди, коли дозволяє погода; дістатися можна й човном зі Свольвера (Svolvær).
Гора з наскрізним отвором неподалік Бреннейсунна (Brønnøysund): до отвору завдовжки близько 160 м і заввишки до 35 м веде стежка — 15–20 хвилин ходу. За легендою, його пробила стріла троля.
Гранітний пік у формі ковадла (1 391 м) у глибині Стефіорду (Stefjord), рукава Тюс-фіорду (Tysfjord); 2002 року його обрали «національною горою» Норвегії. Милуватися ним можна з місця відпочинку на дорозі 827; сходження — лише для альпіністів.
На північ від Лофотенських островів — дикіші й менш відвідувані острови. З Анденеса (Andenes), на краю Андеї, цілий рік вирушають сафарі до розташованого зовсім поруч краю континентального шельфу; кашалотів найчастіше видно з кінця травня до середини вересня.
Дорога фюльке 17 тягнеться вздовж узбережжя на 630 км — від Стейнк'єра (Steinkjer, Трьонделаг) до Буде. Між Голмом і Годьойстраумен 433 км мають статус національного туристичного маршруту Helgelandskysten. На відрізку в Нурланні — шість поромних переправ: подорож іде в ритмі островів і фіордів, тож варто закласти кілька днів.
Шість поромів з'єднують дорогу Fv17 у Нурланні: Holm–Vennesund, Horn–Andalsvåg, Forvik–Tjøtta, Levang–Nesna, Kilboghamn–Jektvik, де перетинають Полярне коло, та Ågskardet–Forøy. Бронювання немає: заїжджають у порядку черги, тож улітку варто приїхати раніше. Поза літнім сезоном чотири з них безкоштовні для автомобілів; Holm–Vennesund і Levang–Nesna платні. Розклад і ціни: reisnordland.no.
Понад 6500 островів, острівців і шхер біля Бреннейсунна, внесених 2004 року до Списку світової спадщини ЮНЕСКО завдяки особливій традиції: острів'яни дають прихисток гагам у маленьких 'гагачих будиночках' і збирають їхній пух. Про це розповідає центр світової спадщини на острові Гардсьоя. Пороми з Горна й Тьотти, швидкісний катер із Бреннейсунна та Саннессшьоена.
Ланцюг із семи гранітних вершин на острові Алста, на південь і схід від Саннессшьоена (Sandnessjøen), видимий з більшої частини узбережжя. Найвища, Ботнкруна, сягає 1072 м, найнижча, Стуртінден, — 910 м. Марковані стежки ведуть із західного боку на кожну вершину й з'єднують їх між собою; щороку на них піднімаються понад 5000 туристів.
В Алстахаузі, на південь від Саннессшьоена, — музей Петтера Дасса, парафіяльного священника з 1689 року до смерті 1707-го та автора «Nordlands Trompet», великої поеми про природу й життя Півночі. Будівля бюро Snøhetta, відкрита 2007 року, стоїть поруч зі старим пасторським двором і кам'яною церквою Алстахауг, завершеною близько 1100 року.
На острові Тьотта, на дорозі Fv17 біля причалу порома з Форвіка, є два військові цвинтарі, де поховано близько 9000 людей. На одному лежать радянські військовополонені, що загинули на півночі Норвегії й були перепоховані тут із 1951 року; на другому — жертви «Рігеля», судна-в'язниці, яке британська авіація розбомбила 27 листопада 1944 року: за оцінками, близько 2500 загиблих.
На півночі острова Донна стоїть кам'яна церква Деннес першої половини XIII століття. Збудована для великого сусіднього маєтку, вона зберігає під хорами мавзолей родин Тендер і Колдевін. Маєток Деннес довго був одним із найбільших на Півночі; 1908 року тут запрацював перший трактор у Норвегії.
Невеликий острів у комуні Лурьой, над яким здіймається гора Ловуннф'єллет (623 м). На її північному схилі гніздиться найбільша в Гельгеланні колонія тупиків — близько 200 000 птахів. Вони прилітають у квітні, за традицією близько 14-го, у «Lundkommardagen». Пором зі Стоквогена на дорозі Fv17 і швидкісний катер із Саннессшьоена та Стоквогена.
Архіпелаг із 477 островів, острівців і шхер у відкритому морі, приблизно за 40 км від материка, поблизу Полярного кола. На острові Санна сімнадцять печер, вимитих морем, колись були заселені, зокрема Кіркгеллерен (Kirkhelleren); найдавнішим знахідкам близько 9000 років. Щолипня тут проходить Trænafestivalen. Швидкісний катер із Несни, Стоквогена й Саннессшьоена, щоденний автомобільний пором.
Рибальське поселення в комуні Рьодьой, за 32 км від материка, на сорока з гаком островах і острівцях; тут живе лише близько десяти людей і немає автомобілів. З 2014 року місцева винокурня виробляє односолодовий віскі та джин і називає себе першою арктичною віскікурнею. Швидкісний катер із материка; улітку тут зупиняється й прибережна лінія Буде–Саннессшьоен.
З Голандсвіки (Holandsvika) на дорозі Fv17 у Мелеї влітку невеликий човен перетинає Голандс-фіорд; далі стежка завдовжки близько 3 км веде до краю Енгабреена — язика західного Свартісена, другого за величиною льодовика Норвегії, що спускається майже до 20 м над рівнем моря. Тримайтеся щонайменше за 100 м від краю льоду й ніколи не виходьте на льодовик без гіда.
Чотири рази на добу приплив проганяє море через цю протоку завдовжки 3 км і завширшки 150 м між Сальт-фіордом і Шерстад-фіордом у Буде: це одна з найсильніших припливних течій світу, у середньому 7–9 вузлів, з вирами близько десяти метрів у діаметрі. Найсильніша вона між припливом і відпливом, особливо в молодик і повню, тож перевірте таблицю припливів. Міст 1979 року дає загальний вигляд.
За 40 км на північ від Буде, після порома Фествог–Містен (Festvåg–Misten, близько десяти хвилин), — єдиний повністю збережений торговий пост Північної Норвегії: 15 будівель під охороною з 1942 року з оригінальним умеблюванням, якими опікується Нурланнський музей (Nordlandsmuseet). Він став прообразом Сірілунна в романах Кнута Гамсуна. У селі художник Карл Ерік Гарр (Karl Erik Harr) 2019 року відкрив власний музей.
Трохи на північ від Інндюра (Inndyr) стоїть ця кам'яна церква зі світлого вапняку або мармуру — одна з найстаріших у Північній Норвегії: близько 1130 року за даними Нурланнського музею, близько 1200 року за іншими джерелами. Покинута після спорудження поруч нової церкви 1881 року, відреставрована й знову освячена 1962 року, вона разом із пасторським будинком і старим цвинтарем утворює комплекс, який музей відкриває влітку.
Зупинка на Національній туристичній дорозі Гельгеландскюстен (Helgelandskysten) у Гільдесколі, спроєктована бюро Haugen/Zohar Arkitekter: тераса завширшки дев'ять метрів з видом на Фуглей-фіорд і далеку стіну Лофотенів, туалети працюють цілий рік. Пам'ятник нагадує про підводний човен «Уредд» (Uredd), що в лютому 1943 року підірвався на міні в цьому фіорді; загинули всі 42 людини на борту, серед них агенти роти Лінге.